I. Від типології Юнга до психоінформатики
Всі мислячі істоти народжуються нерівними.
Досконале суспільство дає кожному рівну можливість плавати на його власній глибині.
Френк Герберт
Відбувся прорив в галузі соціоніки — науки про психологічні типи і відносини між ними. Не секрет, що в середині 90-х років минулого століття в цій науці виникла криза парадигми, оскільки між деякими людьми з відомими соціотипами інтертипні відносини не спрацьовували. Наприклад, між дуалами чомусь виникали конфліктні відносини, а не відносини повного доповнення, як це передбачала теорія.
Криза була подолана шляхом виходу у «третій вимір» і формування нової наукової дисципліни — психоінформатики. Виявилося, що психоінформаційний обмін між людьми залежить не лише від їхніх соціотипів, але й рівнів особистого розвитку. Наприклад, при взаємодії людини-1 з людиною-4, навіть якщо вони є дуалами, різниця в розвитку виявляється настільки значною, що виникнення комфортних стосунків стає неможливим.
Не менш важливим виявився фактор належності людини до однієї з чотирьох психокаст: «брахман», «кшатрій», «бізнесмен» і «спеціаліст». Врешті-решт стало зрозуміло, що закони інтертипних відносин найкраще спрацьовують в межах того ж самого рівня розвитку і тієї ж самої психокасти. Звідси практичний висновок: найкраще шукати друзів або подружжя серед людей свого рівня і своєї психокасти. Фактично, ми отримали наукове підтвердження того, що українська народна мудрість виражала у прислів’ї «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Григорій Сковорода з цього приводу висловлювався ще жорсткіше і вважав початком всіляких нещасть «дружити з тими, до яких не є народжений» («Розмова, названа алфавіт, або буквар миру», 1775).
Основи психоінформатики викладені у моїй книзі «Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатики» (Тернопіль, «Мандрівець», 1997). Ця книга, як і «Нація золотих комірців», була видана разом з Богданом Фенюком, який першим побачив перспективність досліджень Золотої Стежки і доклав великих зусиль для їх просування, не розраховуючи при цьому ні на похвалу, ні на комерційну віддачу. Ми передбачали, що знайдемо розуміння серед українців лише через 5 чи 10 років, проте робили цю справу, бо для кожного з нас це була персональна боротьба, особистий «майн кампф».
Вряд ли отторгаю, потому что особо на меня никто не наседал. 